Бернар-Марі Кольтес - Роберто Зукко

ЗУККО: Ніяких грошей я ніде не маю. Гроші мені не потрібні.

ГОЛОС: Та ти герой, Зукко.

ГОЛОС: Голіаф.

ГОЛОС: Самсон.

ГОЛОС: Хто такий Самсон?

ГОЛОС: Марсельський бандит.

ГОЛОС: Я знав його у в'язниці. Справжній звірюка. Міг віддубасити десятьох за раз.

ГОЛОС: Брехло.

ГОЛОС: Голими кулаками.

ГОЛОС: Ні — щелепою осла. І він не з Марселю.

ГОЛОС: Його схитрувала жінка.

ГОЛОС: Даліла. Попався через волосся. Я цю історію знаю.

ГОЛОС: Жінка-зрадниця завжди знайдеться.

ГОЛОС: Без жінок ми б усі були на волі.

Сонце підбивається вище, осяйне, незвичайно променисте.

Раптом схоплюється буревій.

ЗУККО: Погляньте на сонце. (На подвір’ї западає глибока тиша.) Ви нічого не бачите? Не бачите, як воно ходором ходить від краю до краю?

ГОЛОС: Я не бачу нічого.

ГОЛОС: Сонце нам очі виїдає. Сліпить нас.

ЗУККО: Дивіться, що з сонця випинається. Це кінчик сонця — з нього і дує вітер.

ГОЛОС: Як це? У сонця є тюхтюльчик?

ГОЛОС: Заткніться!

ЗУККО: Поворушіть головою: ви побачите, він ворушиться з вами.

ГОЛОС: Що ворушиться? Я не бачу, щоб щось ворушилося.

ГОЛОС: Як, по-вашому, може щось ворушитися, там, нагорі? Там усе прикріплено на віки вічні, присобачено, забито гвіздками.

ЗУККО: Це джерело вітрів.

ГОЛОС: Більше не видно нічого. Все тоне в світлі.

ЗУККО: Поверніться лицем на схід, і воно туди зміститься; а, якщо ви повернетеся лицем на Захід — воно теж піде за вами.

Зривається ураганний вітер. Зукко заточується.

ГОЛОС: Він божевільний. Зараз він упаде.

ГОЛОС: Стій, Зукко; ти ж розіб'єшся.

ГОЛОС: Він божевільний.

ГОЛОС: Зараз він упаде.

Сонце підбивається вище, стає сліпучим, як спалах атомної бомби.

Більше не видно нічого.

ГОЛОС (кричить): Він падає.

На пляжі Діл висадився Юлій Цезар, почавши завойовувати Англію (прим. перекладача).